Чому «очевидні» рішення вбивають: урок математика, який врятував авіацію.
1943 рік. Друга світова війна перебуває у фазі найвищої інтенсивності. Американська бомбардувальна авіація щоденно зазнає суттєвих втрат: літаки повертаються з бойових завдань із численними пошкодженнями фюзеляжу, спричиненими вогнем зенітної артилерії та ворожих винищувачів. Кожне таке критичне ураження становить пряму загрозу життю екіпажу та до втрат високовартісної військової техніки Військове командування постало перед дилемою: літаки потрібно додатково бронювати. Але всю машину «одягнути» в броню неможливо — вона стане занадто важкою, не злетить або втратить маневровість. Отже, треба обрати найвразливіші місця . Логіка «на поверхні» Генерали зібрали статистику пошкоджень усіх літаків, що повернулися з бою. Картина була однозначною: найбільше уражень було на крилах, хвості та нижній частині фюзеляжу. А от двигуни та кабіна пілотів залишалися майже чистими. Висновок здавався елементарним: «Треба посилити броню там, де найбільше дірок — на крилах та хвості!» . На щастя,...
